1. Великий тлумачний словник сучасної мови

викути

ви́кути

див. виковувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викути — ви́кути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викути — ВИ́КУТИ див. вико́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. викути — ви́кути шк. завчити напам'ять; зазубрити (ст)||вибубнити ◊ ви́кути на бля́шку шк. дуже добре завчити напам'ять; зазубрити (ст): Менше товариські товариші “штребери” говорили скоро – “мололи”, аби показати, як то вони все “викували на бляшку”... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. викути — ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. викути — ВИ́КУТИ див. вико́вувати. Словник української мови в 11 томах