1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вилупати

I в`илупати-аю, -аєш, док., перех., діал.

Виломати, відколоти.

II вилуп`ати-аю, -аєш, недок.

1》 Виламувати, відколювати.

2》 Вилущувати, лузати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилупати — ви́лупати дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. вилупати — ВИ́ЛУПАТИ, аю, аєш, док., що, діал. Виламати, відколоти. Герман велів при собі вилупати першу брилу воску (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. вилупати — ВИ́ЛУПАТИ, аю, аєш, док., перех., діал. Виломати, відколоти. Герман велів при собі вилупати першу брилу воску (Фр., VIII, 1952, 410). Словник української мови в 11 томах
  4. вилупати — Вилупа́ти, -па́ю, -єш гл. Выламывать. Мої двері вилупали. Гол. І. 153. Словник української мови Грінченка