вимацувати

вима́цувати

див. вимацати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимацувати — вима́цувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимацувати — ВИМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МАЦАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. Мацаючи, обстежувати або шукати кого-, що-небудь. Його [сліпого] всаджують на ослоні і підносять чарку. Словник української мови у 20 томах
  3. вимацувати — вима́цувати: ◊ вима́цувати ґру́нт вияснювати, з'ясовувати, розвідувати (ст): Так він ніколи не говорив: “Ти, Міську, приступай до підпільної організації, будемо разом стріляти різних жлобів і перекинчиків”. Так ніхто не говорить. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. вимацувати — МА́ЦАТИ (доторкатися руками або ногами до когось-чогось, щоб дослідити, упевнитися в чомусь); ЛА́ПАТИ, ГЛЯДІ́ТИ розм. (дотиками рук розшукувати у темноті, розпізнавати щось за допомогою пальців і т. ін.); ОБМА́ЦУВАТИ, ПРОМА́ЦУВАТИ, ОБЩУ́ПУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. вимацувати — ВИМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МАЦАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Мацаючи, обстежувати або шукати що-небудь. Його [сліпого] всаджують на ослоні і підносять чарку. Словник української мови в 11 томах