виполонити
ви́полонити
-ню, -ниш, док., перех., рідко.
1》 Взяти в полон усіх чи багатьох.
2》 Знищити всіх чи багатьох.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виполонити — ви́полонити дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- виполонити — ВИ́ПОЛОНИТИ, ню, ниш, док., кого, що, рідко. 1. Взяти в полон усіх або багатьох. 2. Знищити всіх або багатьох. – Чіпка людей порізав... усю Хоменкову сім'ю виполонив! (Панас Мирний); Устав рід на рід, коліно на коліно, розпочали січу душогубну, .. Словник української мови у 20 томах
- виполонити — ВИ́ПОЛОНИТИ, ню, ниш, док., перех., рідко. 1. Взяти в полон усіх або багатьох. 2. Знищити всіх або багатьох. — Чіпка людей порізав… усю Хоменкову сім’ю виполонив! (Мирний, II, 1954, 299). Словник української мови в 11 томах
- виполонити — Ви́полонити, -ню, -ниш гл. 1) Взять всѣхъ въ плѣнъ. 2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву. Мир. ХРВ. 41. Словник української мови Грінченка