1. Великий тлумачний словник сучасної мови

витаскувати

вита́скувати

-ую, -уєш, недок., витаскати, -аю, -аєш, док., перех., розм.

Виволікати, виносити кого-, що-небудь звідкись, кудись.

|| Витягати що-небудь (застрягле, закріплене і т. ін.).

|| Витягати, виносити кудись нагору.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витаскувати — вита́скувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. витаскувати — ВИТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТАСКАТИ, аю, аєш, док., кого, що, розм. Виволікати, виносити кого-, що-небудь звідкись, кудись. Як віл ревів Прокіп Ригорович і спиняв людей, щоб не витаскували назад Векли [з води] (Г. Квітка-Основ'яненко); Шульман .. Словник української мови у 20 томах
  3. витаскувати — ВИТЯГА́ТИ (ухопившись, переміщати звідки-небудь щось важке або великого розміру, що звичайно торкається землі), ВИТЯ́ГУВАТИ, ВИВОЛІКА́ТИ, ВИТА́СКУВАТИ розм. — Док.: ви́тягти, ви́тягнути, ви́волокти, ви́таскати. Купка.. татар з галасом витягала з моря.. Словник синонімів української мови
  4. витаскувати — ВИТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТАСКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Виволікати, виносити кого-, що-небудь звідкись, кудись. Як віл ревів Прокіп Ригорович і спиняв людей, щоб не витаскували назад Векли [з води] (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  5. витаскувати — Витаскувати, -кую, -єш сов. в. витаскати, -каю, -єш, гл. Вытаскивать, вытащить, стащить. Насилу корець хмелю витаскали на гору. Ном. № 924. Ото як ухватив під черево, — так і витаскав на віз. Рудч. Ск. І. 157. Словник української мови Грінченка