витрата

ви́трата

-и, ж.

Те саме, що витрачення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витрата — ви́трата іменник жіночого роду витрачення Орфографічний словник української мови
  2. витрата — ВИТРАТА – ВИТРАТИ – ВИДАТОК – ЗАТРАТИ Витрата. Використання, витрачання чого-небудь з якоюсь метою, для чогось: витрата води, витрата електроенергії, норма витрати пального на кілометр шляху. Витрати, -ат, мн. Літературне слововживання
  3. витрата — Витрачання, витрачення, марнування; Словник синонімів Караванського
  4. витрата — [витрата] -тие, д. і м. -т'і, мн. -атие, -ат Орфоепічний словник української мови
  5. витрата — Расход (подача) — rate of flow, discharge — *Förderstrom – кількість переміщуваної чи подаваної рідини, газу або сипкої речовини (масова, об’ємна чи вагова) за одиницю часу через поперечний переріз. Гірничий енциклопедичний словник
  6. витрата — ВИ́ТРАТА, и, ж. Те саме, що ви́трачення. За палубою було трохи вільного місця і відкидна дошка для сидіння.., щоб гребти на випадок аварії мотора, витрати пального абощо (Ю. Смолич); – Можеш залишити прилад, Олесю, – наказав Ернан Раміро. Словник української мови у 20 томах
  7. витрата — ВИТРАЧА́ННЯ (використання чого-небудь для чогось), ВИ́ТРАТА, ЗАТРА́ТА, ТРА́ТА, РОЗХІ́Д розм., УТРА́ТА (ВТРА́ТА) (марне без користі). Той вважається добрим господарем, хто.. Словник синонімів української мови
  8. витрата — ВИ́ТРАТА, и, ж. Те саме, що ви́трачення. Доведеться підшукувати і посилати на завод іншу людину. Це пов’язано з витратою часу і коштів (Руд., Вітер.., 1958, 131); За палубою було трохи вільного місця і відкидна дошка для сидіння.. Словник української мови в 11 томах