вишник

Значення в інших словниках

1. вишник — ви́шни́к 1 іменник чоловічого роду садок ви́шни́к 2 іменник чоловічого роду, істота дама в картах розм. Орфографічний словник української мови
2. вишник — ВИ́ШНИ́К¹, ви́шнику́, ч. Садок із вишневих дерев або молода вишнева порість. Я ж мій город та вишник доглядала, Хусточки шила та пісні співала... (Я. Словник української мови у 20 томах
3. вишник — ВИ́ШНИ́К (садок із вишневих дерев або молода вишнева порість), ВИШНЯ́К, ВИШНИ́НА розм. (вишнева порість). Тішать очі Вишники навколо хат (Т. Масенко); Вдалині від дороги бовваніють у вишняках села (І. Цюпа); За будинком.. клаптик землі заріс вишниною (Б. Грінченко). Словник синонімів української мови
4. вишник — ВИ́ШНИ́К¹, ви́шни́ка, ч. Садок з вишневих дерев або молода вишнева порість. Я ж мій город та вишник доглядала, Хусточки шила та пісні співала… (Щог., Поезії, 1958, 339); Вітер вривався у вишник, крутив білі пелюстки, здіймав вишневу завірюху (Донч. Словник української мови в 11 томах
5. вишник — Ви́шник, -ка м. Дама въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. Хто, бач, вишник, той не король. Ном. № 1007. --------------- Вишник, -ка м. Вишневый садъ. Москаля молодого в вишник дожидала. Шевч. 69. ум. вишничок. Харьк. Словник української мови Грінченка