вищирений
ви́щирений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вищирити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вищирений — ви́щирений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вищирений — ВИ́ЩИРЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до ви́щирити. Трохи підняті краї каменя здавалися нашорошеними вухами тварини, а найвужча частина його .. була точнісінькою копією кабанячого рила з грізно вищиреними іклами (М. Словник української мови у 20 томах
- вищирений — ВИ́ЩИРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́щирити. Гавкнуло, як із бочки, — і кудлатий собацюга летів із-за куща на Якова з вищиреними зубами (Вас., II, 1959, 63). Словник української мови в 11 томах