всеспалення

всеспа́лення

(усеспалення), -я, с.

У давніх народів – релігійний обряд, під час якого принесена жертва спалювалась повністю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всеспалення — всеспа́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. всеспалення — Я, с., інд.-авт. Похідне від все і спалення. Всеспалення Твоє автодафе — перепочинок перед різнім святом, як ворогу назвешся рідним братом і смерк розсуне лірою Орфей. (П-1:134). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. всеспалення — ВСЕСПА́ЛЕННЯ (УСЕСПА́ЛЕННЯ), я, с. У давніх народів – релігійний обряд, під час якого принесена жертва спалювалася повністю. Християни не поклонялися жодному з тих богів, що стояли в храмах, не мали в себе жертовників всеспалення, ні жертв кривавих, ні кумирів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. всеспалення — ВСЕСПА́ЛЕННЯ (УСЕСПА́ЛЕННЯ), я, с. У давніх народів — релігійний обряд, під час якого принесена жертва спалювалась повністю. Словник української мови в 11 томах