1. Великий тлумачний словник сучасної мови

втягувати

втя́гувати

(утягувати), -ую, -уєш і втягати (утягати), -аю, -аєш, недок., втягнути (утягнути) і втягти (утягти), втягну, втягнеш, док., перех., у що, до чого.

1》 Тягнути кого-, що-небудь усередину чогось.

|| Силою вводити кого-небудь у якесь приміщення.

2》 рідко. Те саме, що всиляти.

3》 Усмоктувати, засмоктувати кого-, що-небудь (про воду, болото і т. ін.).

|| Вбирати в себе; усмоктувати, вдихати (про живі істоти).

4》 Підбирати, підтягати всередину (про живіт, голову і т. ін.).

5》 перен. Залучати, притягати, заохочувати когось до участі в чому-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втягувати — втя́гувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. втягувати — ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ую, уєш, ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВТЯГНУ́ТИ (УТЯГНУ́ТИ), ВТЯГТИ́ (УТЯГТИ́), втягну́, втя́гнеш, док. 1. кого, що, у що, до чого. Тягнути кого-, що-небудь у середину чогось. Словник української мови у 20 томах
  3. втягувати — вбира́ти (втя́гувати) / ввібра́ти (втягти́, втягну́ти) го́лову в пле́чі. Знітитися від чого-небудь (від страху, сорому тощо). Геть всі люди подуріли. То було стилем. Фразеологічний словник української мови
  4. втягувати — ВДИХА́ТИ (дихаючи, наповнювати легені повітрям, газом, парою тощо), ВДИ́ХУВАТИ рідше; ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ), ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), КОВТА́ТИ, ЛОВИ́ТИ, ХАПА́ТИ, СХО́ПЛЮВАТИ (перев. у спол. із сл. повітря). — Док. Словник синонімів української мови
  5. втягувати — ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ую, уєш і ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВТЯГНУ́ТИ (УТЯГНУ́ТИ), ВТЯГТИ́ (УТЯГТИ́), втягну́, втя́гнеш, док., перех., у що, до чого. 1. Тягнучи кого-, що-небудь у середину чогось. Словник української мови в 11 томах