1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відбути

відбу́ти

див. відбувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбути — відбу́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відбути — [в'ідбутие] -уду, -удеиш; мин. -уў, -ула; нак. -уд', -уд'теи Орфоепічний словник української мови
  3. відбути — ВІДБУ́ТИ див. відбува́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відбути — ВИКО́НУВАТИ (проводити в життя певне завдання, доручення, наказ, задум і т. ін.), ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ, ДОВЕ́РШУВАТИ уроч.; ВІДБУВА́ТИ (перев. обов'язки, повинності); НЕСТИ́ (перев. військову службу); ВИРОБЛЯ́ТИ (певну кількість роботи). Словник синонімів української мови
  5. відбути — ВІДБУ́ТИ див. відбува́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. відбути — Відбути, -ся см. відбувати, -ся. Словник української мови Грінченка