відвертість

відве́ртість

-тості, ж.

Властивість за знач. відвертий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвертість — відве́ртість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відвертість — [в'ідверт'іс'т'] -тос'т'і, ор. -т'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. відвертість — ВІДВЕ́РТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. відве́ртий 1, 3. Високий і білявий, .. він був увесь порив і одвертість (М. Коцюбинський); Я люблю щиру відвертість і не таюсь, що дома Оришка іноді бере наді мною верх (О. Словник української мови у 20 томах
  4. відвертість — ЩИ́РІСТЬ (властивість, притаманна прямій, безкорисливій, чистосердечній людині), ВІДВЕ́РТІСТЬ, БЕЗПОСЕРЕ́ДНІСТЬ, ПРЯМОДУ́ШНІСТЬ, ЗАДУШЕ́ВНІСТЬ, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНІСТЬ, ЩИРОСЕ́РДІСТЬ, ЩИРОСЕ́РДЯ, ПРОСТОСЕРДЕ́ЧНІСТЬ, ПРОСТОСЕ́РДЯ. Словник синонімів української мови
  5. відвертість — Відве́ртість, -тости, -тості, -тістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відвертість — ВІДВЕ́РТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. відве́ртий. Високий і білявий,.. він був увесь порив і одвертість (Коцюб., І, 1955, 297); Я люблю щиру відвертість і не таюсь, що дома Оришка іноді бере наді мною верх (Гончар, М. Братусь, 1951, 44). Словник української мови в 11 томах