відгвинчений
відгви́нчений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відгвинтити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відгвинчений — відгви́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови