відгвинчений

відгви́нчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відгвинтити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгвинчений — відгви́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови