віддалік

віддалі́к

присл.

1》 З далекої відстані, здалека.

2》 На далекій відстані.

|| Осторонь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддалік — віддалі́к прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. віддалік — пр., (звідки) здалеку, здаля, звіддаля, звіддалік, здалечку; (на відстані) віддаля, віддалеки, оподаль, оподалік, оддаль, віддалі, у далечині. Словник синонімів Караванського
  3. віддалік — ВІДДАЛІ́К, присл. 1. З певної або досить значної відстані. От уже й виноградник видніється оддалік (М. Коцюбинський); Горобенко слухав віддалік Дружиніна (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. віддалік — I віддалеки, віддали, віддали, далеко Фразеологічні синоніми: в далечині; в далечі; в далині II див. далеко; здалеку Словник синонімів Вусика
  5. віддалік — ВІДДАЛІ́К (на значній відстані), ВІДДАЛЯ́, ВІДДАЛЕКИ́, ПОО́ДАЛЬ, ВІДДАЛІ́ рідше, ПООДАЛІ́К рідше, ВІ́ДДАЛЬ рідше, ПО́ДАЛЬ розм., О́ДАЛЬ діал. Низенькі, напівзасипані снігом хатки стояли віддалік одна від одної (М. Словник синонімів української мови
  6. віддалік — ВІДДАЛІ́К, присл. 1. З далекої відстані, здалека. От уже й виноградник видніється оддалік (Коцюб., І, 1955, 216); І в сім’ї твоїх нащадків дужих Я тебе впізнаю віддалік (Дор., Літа.., 1957, 8). 2. На далекій відстані. Словник української мови в 11 томах
  7. віддалік — Віддалік нар. Поодаль. А лисиця оддалік стоїть. Рудч. Ск. І. 21. Словник української мови Грінченка