відкачати

відкача́ти

див. відкачувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкачати — відкача́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відкачати — ВІДКАЧА́ТИ див. відка́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. відкачати — Ую, -уєш, недок., відкачати, -аю, -аєш, док. Приводити до тями. Дякувати Богу, Банзая відкачали, а Дощ щиро посміявся над бідною Соломійкою (Л. Дереш). Словник сучасного українського сленгу
  4. відкачати — ВІДКАЧА́ТИ див. відка́чувати. Словник української мови в 11 томах