відковувати
відко́вувати
-ую, -уєш, недок., відкувати і рідко відкути, -ую, -уєш, док., перех.
1》 Те саме, що розковувати.
2》 рідко. Те саме, що виковувати.
3》 тільки док., також без додатка. Закінчити, перестати кувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відковувати — відко́вувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- відковувати — ВІДКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКУВА́ТИ, рідко ВІДКУ́ТИ, ую́, ує́ш, док. 1. кого, що. Те саме, що розко́вувати 1. Людомира одковують і ставлять перед ним [Бенедиктом] (А. Хижняк); І тільки пізніше прийшов наказ відкувати бранця (із журн.). 2. що. Словник української мови у 20 томах
- відковувати — ВІДКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКУВА́ТИ і рідко ВІДКУ́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. 1. Те саме, що розко́вувати. Людомира одповують і ставлять перед ним [Бенедиктом] (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 125). 2. рідко. Те саме, що вико́вувати. Словник української мови в 11 томах