відлучний

відлу́чний

-а, -е, діал.

Відділений, відокремлений.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлучний — Відлучний, -а, -е Отдѣленный, отдѣлившійся. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка