1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відлюбити

відлюби́ти

-юблю, -юбиш, док.

1》 Зазнавши почуття любові, стати нездатним покохати знову; перестати любити.

2》 Відбити в когось коханого (кохану).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлюбити — відлюби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відлюбити — ВІДЛЮБИ́ТИ, люблю́, лю́биш; мн. лю́блять; док., кого, що і без прям. дод. Перестати, припинити любити. Не одлюби свою тривогу ранню, – той край, де обрію хвиляста каламуть, де в надвечір'ї вітровії .. не віддані ваганню (В. Стус); Одспівало серце, одлюбило – Не збудить, не покликать (Б. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  3. відлюбити — Відлюбити, -блю, -биш гл. Отбить у кого-либо милаго, милую. Уже ж моя дівчина да й одлюблена. н. п. Словник української мови Грінченка