відор

відо́р

-у, ч., діал.

Відпрацювання оранкою за користування землею.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Відор — (Vidor) Кінґ, 1894-1982, америк. кінорежисер і продюсер; фільми на соціальну тематику (Юрба, Хліб наш насущний), екранізації літературних творів (Війна і мир), вестерни (Дуель на сонці), мелодрами. Універсальний словник-енциклопедія
  2. відор — Відор, -ру м. Отработокъ пахотой за пользованіе землею. Херс. г. Словник української мови Грінченка