відособити

відосо́бити

див. відособлювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відособити — відосо́бити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відособити — ВІДОСО́БИТИ див. відосо́блювати. Словник української мови у 20 томах
  3. відособити — ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (переривати зв'язок, зв'язки між ким-, чим-небудь), ІЗОЛЮВА́ТИ, ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДДІ́ЛЮВАТИ, ВІД'Є́ДНУВАТИ, ВІДЛУЧА́ТИ рідше, ВІДРИВА́ТИ, ВІДКО́ЛЮВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДЛУ́ЧУВАТИ рідше, ВІДОСО́БЛЮВАТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
  4. відособити — ВІДОСО́БИТИ див. відосо́блювати. Словник української мови в 11 томах