відотіль

відоті́ль

присл., діал.

Відтіль.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відотіль — Відотіль нар. = відтіль. Треба відотіль сіно сюди завозити. Волч. у. Словник української мови Грінченка