відсилати

відсила́ти

-аю, -аєш, недок., відіслати, -ішлю, -ішлеш, док., перех.

1》 Посильним, поштою і т. ін. відправляти щось в інше місце або кому-небудь.

2》 Наказувати, веліти піти, виїхати звідкись.

|| Посилати кого-небудь кудись із певною метою.

|| Відправляти кого-небудь кудись згідно з наказом, у супроводі когось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсилати — відсила́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відсилати — ВІДСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДІСЛА́ТИ, ішлю́, і́шле́ш, док. 1. що. Відправляти щось куди-небудь або кому-небудь (поштою, посильним і т. ін.). Вона .. набирала нам страви, одсилала обід у хату (М. Словник української мови у 20 томах
  3. відсилати — ВІДПРАВЛЯ́ТИ (пересилати що-небудь адресатові, замовникові тощо поштою, телеграфом, транспортом, передавати через когось і т. ін.), ВИСИЛА́ТИ, ВІДСИЛА́ТИ, СЛА́ТИ, ПОСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ПРИСИЛА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИ рідше, ПОДАВА́ТИ рідко, НАДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. відсилати — ВІДСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДІСЛА́ТИ, ішлю́, ішле́ш, док., перех. 1. Посильним, поштою і т. ін. відправляти щось в інше місце або кому-небудь. Вона.. набирала нам страви, одсилала обід у хату (Коцюб., II, 1955. Словник української мови в 11 томах