відтінений
відті́нений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відтінити.
|| відтінено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відтінений — відті́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відтінений — ВІДТІ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відтіни́ти. Скрип підвід, немов ячіння журавлине, жалібне, без кінця й краю... У мряці ночі, відтіненій далекими загравами, те ячіння стоїть над землею (І. Словник української мови у 20 томах
- відтінений — ВІДТІ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відтіни́ти. Золотими літерами, відтіненими чорними рисками, вона [вивіска] сповіщала людям, на подив: Чепігов і син (Юхвід, Оля, 1959, 135); // відті́нено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах