відтісувати

відті́сувати

-ую, -уєш, недок., відтесати, -ешу, -ешеш, док., перех.

Тешучи, знімати частину деревини з поверхні дошки, колоди і т. ін.; стісувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтісувати — відті́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відтісувати — Витісувати, витесати, повитісувати, затісувати, затесати, позатісувати, натісувати, натесати, понатісувати, обтісувати, обтесати, постісувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. відтісувати — ВІДТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., що. Тешучи, знімати частину деревини чи іншого матеріалу з поверхні дошки, колоди і т. ін.; стісувати. Легкий пінобетон можна пиляти ручною пилою, відтісувати, також можна забивати в нього цвяхи (з наук.-техн. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. відтісувати — ВІДТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., перех. Тешучи, знімати частину деревини з поверхні дошки, колоди і т. ін.; стісувати. Словник української мови в 11 томах