віндиго

вінди́го

невідм., ч.

Синдром, що його спостерігають у індійців алгонкінів, коли мисливець уявляє, що він знаходиться у полоні м'ясоїдної надприродної потвори.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me