вітрячок
вітрячо́к
-чка, ч.
1》 Зменш. до вітряк 1).
2》 Дитяча забавка, подібна до вітряка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вітрячок — вітрячо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вітрячок — ВІТРЯЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш. до вітря́к¹. Була у неї земелька, скотинка, був і вітрячок (Г. Квітка-Основ'яненко); Хуторяни мірошником його прозвали, бо збудував він собі вітрячок (О. Стороженко); Степ і степ. Словник української мови у 20 томах
- вітрячок — див. млин Словник синонімів Вусика
- вітрячок — Вітрячо́к, -чка́, -ко́ві, у -чку́; -рячки́, -рячкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вітрячок — ВІТРЯЧО́К, чка, чол. 1. Зменш. до вітряк 1. Була у неї земелька, скотинка, був і вітрячок (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 422); Хуторяни мірошником його прозвали, бо збудував він собі вітрячок (Олекса Стороженко, I, 1957, 213). Словник української мови в 11 томах
- вітрячок — Вітряк, -ка м. Вѣтряная мельница. Чуб. II. 242. ум. вітрячок. Словник української мови Грінченка