вітріти

вітрі́ти

-іє, недок., безос., розм.

Ставати вітряним (про погоду).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітріти — вітрі́ти дієслово недоконаного виду ставати вітряним — про погоду безос., розм. Орфографічний словник української мови
  2. вітріти — ВІТРІ́ТИ, і́є, недок., розм. 1. безос. Ставати вітряним (про погоду). Надворі вітріє. 2. Те саме, що виві́трюватися. Праворуч і ліворуч підносилися височезні, прямовисні стіни з граніту в дико-фантастичних формах, бо й граніт вітріє у безвістях віків (О. Назарук); Сіль вітріє. Словник української мови у 20 томах
  3. вітріти — ВІТРІ́ТИ, іє, недок., безос., розм. Ставати вітряним (про погоду). Словник української мови в 11 томах