вії

ві́ї

вій, мн. (одн. вія, -ї, ж.).

Волосинки, що вкривають краї повік.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вії — ВІ́Ї, вій, мн. (одн. ві́я, ї, ж.). Волосинки, що вкривають краї повік. Його щастя, його доля – Мої чорні брови, Довгі вії, карі очі, Ласкавеє слово (Т. Шевченко); Вона мовчала й дивилась на калину. Словник української мови у 20 томах
  2. вії — Ві́ї, вій, ві́ям, ві́ями; див. ві́я Правописний словник Голоскевича (1929 р.)