газетяр

газетя́р

-а, ч.

1》 Видавець газети або її співробітник.

2》 Той, хто продає газети на вулиці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. газетяр — газетя́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. газетяр — Журналіст, ок. новинар, р. газетник; З. П. репортер, кореспондент, літпрацівник, редактор. Словник синонімів Караванського
  3. газетяр — [газеит’ар] -т'ара, ор. -т'арем, м. (на) -т'арев'і /-т'ару, кл. -т'ареи, мн. -т'ар'і, -т'ар'іў, д. -т'арам Орфоепічний словник української мови
  4. газетяр — Новинкар, див. репортер Словник чужослів Павло Штепа
  5. газетяр — ГАЗЕТЯ́Р, а́, ч. 1. Газетний співробітник, журналіст. Тяжка слабість змусила мене перемінити службу, і я став газетярем, видавав і редагував (неофіціально) щоденний часопис (М. Словник української мови у 20 томах
  6. газетяр — ЖУРНАЛІ́СТ (літературний працівник газет, журналів, радіо та ін.), ПРЕ́СА збірн.; ГАЗЕТЯ́Р, ГАЗЕ́ТНИК розм. (тільки газет). Ніхто з них не відав,.. Що він — журналіст фронтової газети (М. Словник синонімів української мови
  7. газетяр — Газетя́р, -ра́, -ре́ві, -ре́м, -тя́ре! -тярі́, -pі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. газетяр — ГАЗЕТЯ́Р, а́, ч. 1. Видавець газети або її співробітник. Тяжка слабість змусила мене перемінити службу і я став газетярем, видавав і редагував (неофіціально) щоденний часопис (Коцюб. Словник української мови в 11 томах