газон

газо́н

-у, ч.

Ділянка землі в парку, саду, на бульварі і т. ін., засіяна травою, іноді засаджена квітами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. газон — газо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. газон — Моріг, мурава, дерник Словник чужослів Павло Штепа
  3. газон — ГАЗО́Н, у, ч. Ділянка землі з рівно підстриженою травою в парку, саду, на бульварі і т. ін., а також трава, засіяна на цій ділянці. На зеленому свіжому газоні скрізь темніли розкидані, неначе ялинки, темно-зелені кущі туй, ясніли плямами клумби квіток (І. Словник української мови у 20 томах
  4. газон — А, ч. Машина марки «ГАЗ». Бери свій газон і приїжджай. Словник сучасного українського сленгу
  5. газон — (-а) ч.; авто, мол. Автомобіль ГАЗ-66. — Кидай його в "газон"! Потім, ми й так час тратимо! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); Після третього ривка "газон" вихопився з кювету (В. Івченко, Три оповідання). БСРЖ, 120; ПСУМС, 16. Словник жарґонної лексики української мови
  6. газон — газо́н (від франц. gazon – дерен) майданчик у сквері або на бульварі з коротко підстриженим трав’яним покривом. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. газон — ГАЗО́Н, у, ч. Ділянка землі в парку, саду, на бульварі і т. ін., засіяна травою, іноді засаджена квітами. На просторому подвір’ї перед ганком був невеликий газон, а далі господарські будинки (Кобр., Вибр., 1954, 84); Всі квіти й деревця полито.. Словник української мови в 11 томах
  8. газон — (фр. < нім. — лужок) Штучна ділянка, майданчик в парку, дворі чи на вулиці, засіяний травою, яка потім коротко підстригалась. Розрізняють наступні типи: ~ декоративний — це засіяний лише травою, яка не має ефектного цвітіння. Архітектура і монументальне мистецтво