гастарбайтер

гастарба́йтер

-а, ч.

Особа, яка працює за наймом в іншій країні.

|| Робочий-іммігрант у країнах Західної Європи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гастарбайтер — гаста́рбайтер іменник чоловічого роду, істота іноземний робітник Орфографічний словник української мови
  2. гастарбайтер — рос. гастарбайтер (від нім. Gast-Arbeiter — робітник-іммігрант) — робітник, який прибув з іншої країни (як правило, з економічно слаборозвинутої) і залучається до виконання робіт (як правило, важких, шкідливих, непрестижних). Eкономічна енциклопедія