геба

ге́ба

-и, ж.

В древньогрецькій міфології, богиня молодості.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Геба — Ге́ба іменник жіночого роду, істота богиня в давньогрецькій міфології Орфографічний словник української мови
  2. геба — ге́ба (грец. "Ηβη) у давньогрецькій міфології богиня вічної юності. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. Геба — В грец. міфології богиня молодості, дочка Зевса і Гери, дружина безсмертного Геракла; виконувала функції виночерпія у олімпійських богів. Універсальний словник-енциклопедія
  4. Геба — Ге́ба, -би, -бі (гр. богиня) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)