гейзер

Значення в інших словниках

1. гейзер — ге́йзер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. гейзер — Горячеводограй Словник чужослів Павло Штепа
3. гейзер — ГЕ́ЙЗЕР, а, ч. 1. Гаряче джерело вулканічного походження, що періодично фонтанує. – Що це? – запитав Славко. – Вулкани... чи гейзери? – Вогняні вихори, – пояснив Рон (О. Словник української мови у 20 томах
4. гейзер — ге́йзер (ісл. geysir, від geysa – ринути, хлинути) гаряче джерело, яке періодично викидає воду й пару у вигляді фонтана. Г. характерні для областей поширення вулканів. Словник іншомовних слів Мельничука
5. гейзер — Фонтануюче гаряче джерело; поширені у вулканічних районах; вода і пара г. слабо мінералізовані. Універсальний словник-енциклопедія
6. гейзер — ФОНТА́Н (якої-небудь рідини, речовини тощо), ГЕ́ЙЗЕР. Прошитий вогнем фонтан чорної землі злетів у небо (Л. Первомайський); Нафтовий фонтан; Море глухо стогнало від вибухів, за кормою високо здіймалися молочно-білі гейзери (Д. Ткач). Словник синонімів української мови
7. гейзер — ГЕ́ЙЗЕР, а, ч. 1. Гаряче джерело вулканічного походження, що періодично фонтанує. Чудовим є відкриття на Камчатці гейзерів, вперше виявлених в 1921 році на південь від Кроноцького озера (Видатні геогр. відкр.. Словник української мови в 11 томах