гематома

гемато́ма

-и, ж.

Скупчення крові, обмежене навколишніми тканинами або стінками природної порожнини тіла.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гематома — гемато́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гематома — (мед.) пухлина (кров'яна) Словник чужослів Павло Штепа
  3. гематома — гемато́ма (від гемато... і ...ома) скупчення крові, обмежене навколишніми тканинами або стінками природної порожнини тіла. Виникає внаслідок крововиливу при травмах, руйнуванні стінок судин патологічним процесом тощо. Словник іншомовних слів Мельничука