гептархія

гепта́рхія

-ї, ж.

Умовний термін, запроваджений англійськими істориками 16 ст. для позначення періоду історії Англії з кінця 6 до 9 ст.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гептархія — гепта́рхія (від гепта... і грец. αρχή – влада, царство) умовний термін, запроваджений англійськими істориками 16 ст. для позначення періоду історії Англії з кінця 6 до 9 ст., який характеризувався відсутністю політичної єдності країни. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. гептархія — 7 англосаксонських королівств: Сх. Англія, Ессекс, Мерсі, Кент, Нортумберленд, Суссекс та Вессекс; засновані у V-VI ст. ґерманськими племенами англів, саксів та ютів на території сучасної Англії; численні напади та завоювання норманами, у IX-X ст. об'єднані у Вессексі. Універсальний словник-енциклопедія