гефест

гефе́ст

-а, ч.

У давньогрецькій міфології – бог вогню, підземних надр, покровитель ковальства.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гефест — гефе́ст (грец. Ήφαιστος) у давньогрецькій міфології бог вогню, покровитель ковальства. У римлян – Вулкан. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. Гефест — У грец. міфології бог вогню і ковальської справи, опікун ремісників; кульгавий син Зевса і Гери, чоловік Афродіти; зображався з молотом чи обценьками в руках; у рим. міфології — Вулкан. Універсальний словник-енциклопедія
  3. Гефест — Гефе́ст, -та (гр. міт.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)