глибоченький

глибоче́нький

-а, -е, розм.

Досить глибокий (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глибоченький — глибоче́нький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. глибоченький — ГЛИБОЧЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Досить глибокий (у 1 знач.). Палажка викопала в гарбузинні на самісінькій стежці глибоченьку яму, ще й гарбузинням трохи прикрила (І. Нечуй-Левицький); Текла собі річка, річка невеличка, а хоч і невеличка була та річка, та проте – глибоченька (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  3. глибоченький — див. глибокий Словник синонімів Вусика
  4. глибоченький — Глибоче́нький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. глибоченький — ГЛИБОЧЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Досить глибокий (у 1 знач.). Текла собі річка, річка невеличка, а хоч і невеличка була та річка, та проте — глибоченька (Вишня, II, 1956, 293). Словник української мови в 11 томах
  6. глибоченький — Глибоченький, -а, -е ум. отъ глибокий. Довольно глубокій. Утопила ж я свою доненьку в криницю глибоченьку. Макс. (1849). 112. Словник української мови Грінченка