глупак
глупа́к
-а, ч., рідко.
1》 Нерозсудлива, нерозумна людина.
2》 тільки з запереч. не у знач. присудк. сл. з інфін. Охочий до чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глупак — глупа́к іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- глупак — див. дурак Словник чужослів Павло Штепа
- глупак — ГЛУПА́К, а́, ч., рідко. 1. Нерозсудлива, нерозумна людина. На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів (Біблія. Пер. І. Огієнка); Тільки глупак не зрозуміє, що Жозефіна припленталась сюди не для читання книжки (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
- глупак — див. дурний Словник синонімів Вусика
- глупак — ГЛУПА́К, а́, ч., рідко. 1. Нерозсудлива, нерозумна людина. Тільки глупак не зрозуміє, що Жозефіна припленталась сюди не для читання книжки (Хижняк, Невгамовна, 1961, 137). 2. тільки з запереч. не у знач. присудк. сл. з інфін. Охочий до чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
- глупак — Глупак, -ка м. = дурень. Харьк. у. Желех. Словник української мови Грінченка