глушко

Значення в інших словниках

1. глушко — ГЛУШКО́, а́, ч., зневажл. Те саме, що глушма́н. Чернички .. говорили йому всякі страшні слова, гадаючи, що глушко нічого з того не чує (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо). Словник української мови у 20 томах
2. Глушко — Глушко́ прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
3. глушко — див. глухий Словник синонімів Вусика
4. глушко — ГЛУХИ́Й ім. (людина, яка не чує або погано чує), ГЛУХА́Р розм., ГЛУХА́НЬ розм., ГЛУШКО́ зневажл., ГЛУШМА́Н зневажл., ГЛУХА́ ТЕТЕ́РЯ зневажл. Глухий не дочує, то вигадає (прислів'я); (Федорович:) Що?.. Як ти сказав, Васильовичу? (Васильович:) Глухар! (І. Словник синонімів української мови
5. глушко — ГЛУШКО́, а́, ч., зневажл. Те саме, що глушма́н. Словник української мови в 11 томах
6. глушко — Глушко, -ка м. Глухой человѣкъ. Аф. 361. Словник української мови Грінченка