гноїти
гної́ти
гною, гноїш, недок., перех.
1》 Викликати або допускати гниття; сприяти гниттю.
2》 перен. Тримати довго в тяжких, згубних умовах (про людину).
|| Погано впливати; розкладати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гноїти — гної́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гноїти — ГНОЇ́ТИ, гною́, гної́ш, недок. 1. що. Викликати або допускати гниття; сприяти гниттю. Зима .. чавкала відлигами і гноїла солдатські онучі (О. Слісаренко); Панство, втікаючи в Бар, палило хліб, гноїло його в льохах і ямах (В. Чемерис). 2. кого, що, перен. Словник української мови у 20 томах
- гноїти — див. ятрити Словник синонімів Вусика
- гноїти — Гної́ти, гною́, гної́ш; не гній, не гні́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гноїти — ГНОЇ́ТИ, гною́, гної́ш, недок., перех. 1. Викликати або допускати гниття; сприяти гниттю. Куркулі гноїли хліб у ямах, саботували державні заходи Радянської влади (Цюпа, Україна.., 1960, 63). 2. перен. Тримати довго в тяжких, згубних умовах (про людину). Словник української мови в 11 томах
- гноїти — Гноїти, гною, -їш гл. 1) Гноить. Діди строють, а баби гноють. Ном. № 10111. 2) Унаваживать, удобрять. Угор. Словник української мови Грінченка