гноїти

гної́ти

гною, гноїш, недок., перех.

1》 Викликати або допускати гниття; сприяти гниттю.

2》 перен. Тримати довго в тяжких, згубних умовах (про людину).

|| Погано впливати; розкладати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гноїти — гної́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гноїти — ГНОЇ́ТИ, гною́, гної́ш, недок. 1. що. Викликати або допускати гниття; сприяти гниттю. Зима .. чавкала відлигами і гноїла солдатські онучі (О. Слісаренко); Панство, втікаючи в Бар, палило хліб, гноїло його в льохах і ямах (В. Чемерис). 2. кого, що, перен. Словник української мови у 20 томах
  3. гноїти — див. ятрити Словник синонімів Вусика
  4. гноїти — Гної́ти, гною́, гної́ш; не гній, не гні́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гноїти — ГНОЇ́ТИ, гною́, гної́ш, недок., перех. 1. Викликати або допускати гниття; сприяти гниттю. Куркулі гноїли хліб у ямах, саботували державні заходи Радянської влади (Цюпа, Україна.., 1960, 63). 2. перен. Тримати довго в тяжких, згубних умовах (про людину). Словник української мови в 11 томах
  6. гноїти — Гноїти, гною, -їш гл. 1) Гноить. Діди строють, а баби гноють. Ном. № 10111. 2) Унаваживать, удобрять. Угор. Словник української мови Грінченка