гокет

гоке́т

-у, ч.

Тип поліфонічної техніки композиції.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гокет — (лат. hoquetus — дослівно: гикавка) — середньовічна поліфонічна форма, де поділена на шматки і окремі звуки мелодія переходить від одного голосу до іншого. Г. виник близько 1200 року на півночі Франції та дістав великого поширення. Словник-довідник музичних термінів