голіти
голі́ти
-ію, -ієш, недок., рідко.
1》 Ставати голим, нічим не вкритим.
2》 перен. Убожіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голіти — голі́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- голіти — ГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко. 1. Ставати голим, нічим не вкритим. Вітер – аж пісок голіє: зганяє воду з піску – він і голіє (Сл. Гр.). 2. перен. Убожіти. Живемо без змін: багатіти немає змоги, а голіть дальше нікуди (приказка). Словник української мови у 20 томах
- голіти — ГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко. 1. Ставати голим, нічим не вкритим. Вітер — аж пісок голів: зганяє воду з піску — він і голіє (Сл. Гр.). 2. перен. Убожіти. Живемо без змін: багатіти немає змоги, а голіть дальше нікуди (Укр. присл.., 1955, 34). Словник української мови в 11 томах
- голіти — Голіти, -лію, -єш гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голів; зганяє воду з піску — він і голів. Переясл. у. Словник української мови Грінченка