гомологічний
гомологі́чний
-а, -е.
1》 хім. Стос. до групи органічних сполук з однотипною будовою, кожний член яких різниться від сусіднього на постійну структурну одиницю. Закон гомологічних рядів.
Гомологічні органи — органи тварин і рослин, що розвиваються з однакових за походженням зачатків, проте можуть мати різний вигляд і виконувати різні функції (напр., рука людини і крило птаха).
Гомологічні ряди — паралелізм мінливості найрізноманітніших систематичних груп живих істот.
2》 Стос. до закономірності, що встановлює паралелізм у мінливості споріднених груп рослин.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гомологічний — гомологі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- гомологічний — Однаковий, такий самий Словник чужослів Павло Штепа
- гомологічний — ГОМОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е, спец. Який має однакове відношення до чого-небудь; подібний. Імовірно... Словник української мови у 20 томах
- гомологічний — гомологі́чний (грец. ομόλογος) відповідний; ¤ г-і органи – органи, що розвиваються з однакових за походженням зачатків, проте можуть мати різний вигляд й виконувати різні функції; ¤ г-і ряди... Словник іншомовних слів Мельничука