гомологічний

гомологі́чний

-а, -е.

1》 хім. Стос. до групи органічних сполук з однотипною будовою, кожний член яких різниться від сусіднього на постійну структурну одиницю. Закон гомологічних рядів.

Гомологічні органи — органи тварин і рослин, що розвиваються з однакових за походженням зачатків, проте можуть мати різний вигляд і виконувати різні функції (напр., рука людини і крило птаха).

Гомологічні ряди — паралелізм мінливості найрізноманітніших систематичних груп живих істот.

2》 Стос. до закономірності, що встановлює паралелізм у мінливості споріднених груп рослин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гомологічний — гомологі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гомологічний — Однаковий, такий самий Словник чужослів Павло Штепа
  3. гомологічний — ГОМОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е, спец. Який має однакове відношення до чого-небудь; подібний. Імовірно... Словник української мови у 20 томах
  4. гомологічний — гомологі́чний (грец. ομόλογος) відповідний; ¤ г-і органи – органи, що розвиваються з однакових за походженням зачатків, проте можуть мати різний вигляд й виконувати різні функції; ¤ г-і ряди... Словник іншомовних слів Мельничука