городницький

Значення в інших словниках

1. городницький — горо́дницький прикметник Орфографічний словник української мови
2. городницький — ГОРО́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до городництва. Патер гвардіян звелів принаймні на час перебування в кляшторі гостей примістити його в курені, де фра Нарцис ховав різне своє городницьке та садівницьке приладдя (Н. Словник української мови у 20 томах
3. городницький — ОВОЧІВНИ́ЦЬКИЙ (який пов'язаний з вирощуванням овочів), ГОРОДНИЦЬКИЙ, ГОРОДНІЙ, ОГОРОДНИЦЬКИЙ розм. В овочівницьких господарствах Київщини настала пора масового дозрівання помідорів (з газети)... Словник синонімів української мови
4. городницький — ГОРО́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до городництва. У городницьку бригаду Бігав заєць на пораду, Розмовляв із ланковою. — Що і як садить весною? (Стельмах, Колосок.., 1959, 41). Словник української мови в 11 томах