горожа
горо́жа
див. огорожа.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горожа — горо́жа іменник жіночого роду огорожа рідко Орфографічний словник української мови
- горожа — ГОРО́ЖА, і, ж. Те саме, що огоро́жа. Тепер у нас і самі найбідніші такої горожі [з глини] постидаються: скрізь тини як не дощані, то гарно виплетені з шелюги або лози (Дніпрова Чайка); Хатини вбогі, і городи гожі, І буйволів повільна череда, І вкриті зелом паколи горожі (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
- горожа — див. огорожа; перешкода Словник синонімів Вусика
- горожа — ОГОРО́ЖА (те, що відгороджує, оточує що-небудь), ЗАГОРО́ДА, ЗАГОРО́ЖА, ОГОРО́ДА рідше, ОГРА́ДА рідше, ГОРО́ЖА рідше, ХИСТ діал.; МУР, СТІНА́ (перев. з цегли); ВІР'Я́ (ВОР'Я) рідше (з жердин). Словник синонімів української мови
- горожа — ГОРО́ЖА див. огоро́жа. Словник української мови в 11 томах
- горожа — Горожа, -жі ж. Ограда, огорожа. Грин. ІІІ. 131. Словник української мови Грінченка