горілчаний

Значення в інших словниках

1. горілчаний — горілча́ний прикметник Орфографічний словник української мови
2. горілчаний — ГОРІЛЧА́НИЙ, а, е. Прикм. до горі́лка¹. Марія дихала на його якимсь чадом, як стара горілчана бочка (І. Нечуй-Левицький); Спершу запахло смаженим салом, потім горілчаним перегаром, цигарковим димом, хатнім теплом (І. Словник української мови у 20 томах
3. горілчаний — АЛКОГО́ЛЬНИЙ (який має в своєму складі алкоголь, спирт), СПИРТНИ́Й, ГОРІЛЧА́НИЙ. Алкогольні напої; Горілчані вироби. Словник синонімів української мови
4. горілчаний — Горілча́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. горілчаний — ГОРІЛЧА́НИЙ, а, е. Прикм. до горі́лка¹. Марія дихала на його якимсь чадом, як стара горілчана бочка (Н.-Лев., II, 1956, 134); Спершу запахло смаженим салом, потім горілчаним перегаром, цигарковим димом, хатнім теплом (Мур., Бук. повість, 1959, 237). Словник української мови в 11 томах
6. горілчаний — Горілчаний и горільчаний, -а, -е 1) Водочный. Там бочка горілчана. Ном. № 8628. Не любить бджола й духу горільчаного. Сим. 202. 2) горільчаний брат. Собутыльникъ. Черк. у. Словник української мови Грінченка