гоєний

го́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до гоїти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гоєний — Го́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)