градобудівник
градобудівни́к
-а, ч.
Архітектор, спеціаліст з планування та будівництва міст.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- градобудівник — градобудівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- градобудівник — ГРАДОБУДІВНИ́К, а́, ч. Фахівець із градобудування; архітектор. Градобудівники мусять враховувати думку громади щодо оновлення архітектурних пам'яток (з публіц. літ.); Нинішнім градобудівникам для здійснення своїх задумів треба не менше громадянської мужності, ніж зодчим Софії (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- градобудівник — АРХІТЕ́КТОР (фахівець з архітектури), БУДІВНИ́ЧИЙ, ЗО́ДЧИЙ книжн., ГРАДОБУДІВНИ́К рідше. Ще з дитинства я готувався стати архітектором (О. Словник синонімів української мови
- градобудівник — ГРАДОБУДІВНИ́К, а́, ч. Фахівець з градобудування; архітектор. Перлина світового зодчества, Петербург створений генієм народу і видатних російських архітекторів, градобудівників Єропкіна, Захарова, Растреллі, Баженова, Вороніхіна, Стасова, Россі (Рад. Укр., 22.УІ 1957, 1). Словник української мови в 11 томах