гребенюк

гребеню́к

-а, ч., орн., зах.

Стриж.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гребенюк — Гребенюк, -ка м. = гребелюк. Вх. Пч. ІІ. 12. Словник української мови Грінченка