гроул

гро́ул

-а, ч.

Специфічний спосіб звуковидобування на мідних духових музичних інструментах, який наслідує вокальну манеру джазового співу в "стилі джунглів".

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гроул — (від англ. growl — хрипіння) — специфічний спосіб звуковидобування на мідних духових інструментах, який наслідує вокальну манеру джазового співу в 'стилі джунглів' Д.Елінгтона, створюючи ефект хрипкого, нестійкого звучання, яке нагадує гарчання або буркотіння. Г. характерний для 'стилю джунглів'. Словник-довідник музичних термінів